Займатися спортом з надскладними порушеннями опорно-рухового апарату, здобувати нагороди на кріслі колісному, отримувати реабілітацію після важких поранень – це все про боча.
Боча — це Паралімпійський вид спорту, спортивні змагання для людей з найтяжчими порушеннями опорно-рухового апарату: гра на точність, яка поєднує в собі такі види спорту, як: більярд, керлінг і боулінг.
Для змагань потрібні кольорові м’ячі: 6 синього, 6 червоного і одного білого або жовтого кольору. Суть гри полягає в тому, що гравці намагаються максимально наблизити м’ячі свого кольору до білого м’яча, який називають Джеком.
Запорізькі спортсмени тренуються в команді з назвою joker2be. Нещодавно на змаганнях у Києві капітан команди з Запоріжжя Павло Андрієнко виборов друге місце.
«Друге місце на «Відкритому кубку міста Києва» стало для мене справжнім тріумфом. Емоції переповнювали! Бочча — це не лише спорт, а й можливість змінити ставлення до людей з інвалідністю», — ділиться спортсмен.
Тренерка Маріанна Павлік розповіла що в Запоріжжі почали займатися бочею близько двох років тому.
Перші змагання провели через пів року в Тернівці, що на Дніпропетровщині. «Спочатку в команді були лише Паша і Сергій, згодом приєднався Віталік. Зараз це наша основна команда. Ми поступово розвиваємося, беремо участь у змаганнях, зокрема в Чемпіонаті України, Київському кубку та змаганнях у Ковелі».
Сама тренерка з дитинства долучена до волонтерства завдяки мамі. Два роки тому хлопці запропонували Маріанні стати їхнім тренером і вона погодилась.
«Боча в Запоріжжі раніше була невідома, але ми хочемо популяризувати цей спорт, щоб про нього дізналися всі. На жаль, на Київський кубок я не змогла поїхати через роботу, але хлопці виступили гідно. Їх дуже хвалили, адже наше місто — прифронтове, а конкуренція була серйозна: майже 10 команд».
Сергій Журба, учасник запорізької команди, вже не перший рік тренується у своєму рідному місті. Спортсмен розповів, як готувався до змагань в столиці.
«Тренування були більш інтенсивними, довшими, з більшою кількістю вправ на точність, влучність і тактику гри. Звісно, це не таке масштабне змагання, як Всеукраїнський чемпіонат, який проходив у Ковелі на початку весни. Ці змагання трохи менші, але для здобуття досвіду, для подолання страху виступати з сильнішими учасниками — це дуже класно. Я маю на увазі: ти приходиш, нічого не знаєш, і перед грою тебе охоплює страх».
Віднедавна до тренувань з бочі долучаються і ветерани. Серед них – Олег Павлик. Захисник розповідає, що цей вид спорту допомагає йому реабілітуватись після поранень.
«Я ветеран, маю бойовий досвід і переніс кілька контузій, які вплинули на моє здоров’я. Одним із важливих етапів мого відновлення стала гра в бочу. Це не просто спорт, це – реабілітація, яка допомагає мені працювати над координацією, уважністю та психологічною стійкістю. Завдяки бочі я знову відчув впевненість у власному тілі й можливостях. Цей вид спорту дає мені силу рухатися далі та не зупинятися на досягнутому. Боча – це не про обмеження, а про шлях до повноцінного життя», каже ветеран.
«Ми просуваємо цей вид спорту, проводячи майстер-класи в університетах і серед реабілітологів. Пропонуємо бочу як адаптивний вид спорту для ветеранів. Ветерани до нас приєднуються, і хоча це не завжди на рівні професійного спорту, це допомагає вести активний спосіб життя», – ділиться координаторка проєкту Ольга Павлік.
Інваспорт у Запоріжжі лише набирає обертів, але місто вже демонструє значний прогрес у розвитку цього напрямку, впевнені гравці в боча.
Сторінки команди в соцмережах:
Instagram joker2be_zp https://www.instagram.com/joker2be_zp?igsh=MWNydWNwYXF5eHoxeQ==
Facebook Павло Андрієнко: https://www.facebook.com/pavel89a
Славко Твердохліб, фото, відео автора та з власного архіву Павла Андрієнко.
