Микиті усього 22 роки, він студент четвертого курсу факультету філософії. У хлопця рідкісна форма раку, вже пройдено декілька курсів хіміотерапії і ще декілька попереду. Та в родини вже скінчилися гроші, тож Микиті потрібна наша допомога.
Хлопець звернувся за допомогою до нашої редакції, розповівши власну історію:
Працював більше 4-х років в кав’ярні офіціантом, а в жовтні минулого року взяв 12 днів вихідних поспіль. На день 8-9 з’явився біль у спині, думав що від втоми, хоча раніше подібного не було. Хотів обійтися відпочинком, але біль все більше наростав.
Вранці, 12 листопада після безсонної ночі вирушив до 5-ї лікарні, бо жив недалеко, там оглянули спину, сказали, що потрібно робити гімнастику, мазі, придбати масажери електро і дошку Євдокімова, оцінюючи ціну всього виписанного я зрозумів, що не зможу за це все взятися.
Так як за пропискою перші 18 років я провів в Біляївці Вільнянського р-н, мав там сімейного лікаря, відправився туди. Місцевий невропотолог Колесов оглянув мене, прописав лікувальну фізкультуру і сказав приїжджати через 5 днів. 5 днів потому він мене прийняв, поклав на кушетку в одязі та взутті, і виніс вердикт: ноги різної довжини. З цим варто змиритися, спати з ногами зігнутими в колінах і в міру болю пити таблетки.
По поверненню в місто я поїхав до ортопеда в обл. лікарню, що б мені виписали правильне взуття.
Лікар відправив мене на флюрагрофію, на якій здивовано запитали чи мав я проблеми з легенями, і я впевнена сказав, що немав, бо за життя викурив менше цигарки. Лікар оглянув знімок і поставив остеахондроз другого ступеня.
План лікування, або щось подібне, на руки я не отримував. Болі тривали, препарати і пластирі лише частково їх покривали, почав брати менше робочих днів.
27 листопада звернувся в клініу, яка знаходиться на Магара. Там мені сподобалося, виписали 5-6 препаратів і сказали, якщо болі будуть, через 3-4 дні приходити на МРТ. Болі були і я повернувся до них, зробив МРТ і невропотолог поставила діагноз: Портороз 3 мм хребців L4-L5.
Результат був, але при цьому в день випивав до 6-8 таблеток. Через два тижні повернувся до них з трохи меншим болем і мені сказали записатися на масаж.
Ще років 4 тому працював з дівчинкою з мед. і вирішив її запитати, чи знає хороших масажистів, тому що відразу пішов в найближчий мед.салон і в ньому на наступний день не відповідали після повідомлення про температуру.
Ось це знайомство і стало переломним.
Зв’язався з масажистом Євгеном, він провів один п’ятиденний курс масажу і раз в 3-4 дня дізнавався про моє самопочуття. Було вже десь 20-е грудня. До нового року у мене були 2-3 дня сильні висипи по всьому тілу, числа 30-го здавав кров і підвищені лейкоцити показували нездоровий стан, а з січня з’явилися проблеми з їжею, сильні болі, печії і блювота.
В клініці запропонували омез і антидепресанти. До кінця місяця мої порції зменшилися до 100-150 мл. за прийом їжі. Температура 37.1-37.4 піднімалася під вечір майже весь січень.
Масажист відмовляв у другому запланована курсі і наполягав на узі черевної порожнини.
27-го січня я поїхав в ще одну клініку на узі черевної порожнини і для себе вирішив зробити узі мошонки бо були почервоніння і дрібне збільшення, думав що вдарився.Після узі лікар сказала: «Як ви живете з цими болями? У вас пухлина! Терміново їдьте в онкодіспанцер до завідуючого урологічним відділенням Волошанского»!
28-го січня підтвердили діагноз і сказали лягати 1-го лютого на операцію.
Рак лівого яєчка 3-го ступеня, метастази в наднирниках 3-4 стадії і в легенях 1-2 стадії. Рідина яка утворилася в черевній порожнині давила на спину і шлунок, звідси і були болі.
Метастази в нирках не читав лікар при мрт в першій клініці, а на метастази в легенях ніяк не відреагували і не відправили на дообстеження в обл. поліклініці після флюрографії.
Ми готувалися до видалення лівого яєчка і двом ніфростомам на нирки, на весь курс хімії. Вже на операційному столі коли я був під анастезіей Волошанский зробив узі і вирішив не ставити їх (зараз вони справляються з навантаженням). 4-го лютого зробили операцію. Через два тижні я потрапив на першу хімію, ще через три на другу. До третьої хімії аналізи крові сильно впали — довелося лягти в 10-ю лікарню, що б їх хоч якось підвести до мінімальній межі норми. І ось з 22-го квітня я потрапив на третій курс.Початкові прогнози лікарів були 5 хімій, але все вирішують контролі в проміжках, вартість аналізів, препаратів і захистів під час хімії дуже висока для непідготовленої кишені. А хто ж готується до таких проблем?!?
Зараз Микита живе у Запоріжжі з мамою і сестрою, винаймають квартиру. Мати повернулась в Запоріжжя з Польщі, де постійно мешкає, одразу, як дізналась про хворобу сина. Та власні кошти в родини вже закінчилися.
Хлопець, який з 17 років працює і навчається, довго вагався, чи просити допомогу, але наразі питання про вагання вже не стоять, адже ситуація аж занадто критична.
Підтримати Микиту можна перерахувавши гроші на картку:
4441 1144 2404 1687
Бурлін Микита Ігорович (т. +380731790365 (телеграм)
Читайте також: Мешканці Запоріжжя активно ставлять підписи, щоб позбавити керуючу компанію права обслуговувати будинки
