Традиційний образ жінки – доволі розлоге поняття, яке формується у більшості людей під впливом особистісного досвіду та інформаційного середовища і культури. У фемінізмі цей образ пов’язується з об’єктивацією, адже у консервативної частини суспільства вибудовується архетип «ідеальної» жінки.Тобто,об’єктивація — один із видів сексизму.
Найбільше це поширюється на жінок сходу й тих нацменшин, які де-факто живуть під егідою «традицій». Одним з показових прикладів можна вважати ромів – народ який не тільки уберіг свою культуру до сьогодення, а й в більшості випадках живе лише за традиціями.
Жінка серед ромів з давніх-давен посідала місце «берегині» дому, яка повинна дотримуватись традицій та правил поведінки, більш того левова частина котрих –норми у зовнішньому вигляді, окреслення «функцій» та пряме обмеження свободи вибору і дій. У ромському суспільстві сформувалося певне коло уявлень про жінку, як про об’єкт. Все це відбувається ще й тому, що роми відносяться до тієї частини національностей, які апріорі надконсервативні та надпатріархальні в буденному житті.
Журналісти «FORPOST» поспілкувались з активісткою та засновницею жіночої феміністичної об’єднання «ЯФА» Наргізею Шкроботько та дізнались про об’єктивацію і її вплив на жінок.
«Об’єктивація також проявляється в тому, що жінку позбавляють вибору, бо її сприймають як об’єкт, який не може самостійно вирішувати, нести відповідальність тощо. Патріархальне суспільство говорить, що жінка як об’єкт повинна відповідати вимогам (стандарти краси, ролі берегині і т.п), які визначаються потребами чоловіків, та спрямовані на їх задоволення».
Від самого дитинства дівчинка виховується під впливом традицій, що передаються батьками та були набуті від їх батьків. Сюди відноситься і чітке розподілення ролі, функції, обов’язків та навіть певної свободи дій. Як такий підхід до виховання і розподілення ролей може вплинути на дівчину?
«Будь-яке нав’язування ролей негативно впливатиме на психологічний стан (проблеми із самооцінкою, депресії тощо), тому в соціумі, де не допускаються інші моделі поведінки, існує насильство як психологічне так і фізичне, яке нормалізується, то самостійно важко вийти з цього. Особливо, якщо у жінки немає доступу до освіти, інтернету і т.п., тут без підтримки ніяк. Але важливо пам’ятати правило «нічого для нас без нас», звісно необхідно допомогти з інформаційними ресурсами, але вибір має залишатися за нею».
Під впливом пропаганди толерантності з боку ЗМІ все частіше відбувається зміна певних традиційних «обмежуючих» цінностей. Де та сама межа між традиціями та буквальною об’єктивацією?
«На жаль, в патріархальній традиції завжди присутня об’єктивація жінок. Як на мене, то в контексті українських традицій, ця тема активно досліджується та висвітлюється, зараз ми переосмислюємо саме слово традиції та переприсвоюємо практики та факти з жіночої історії, які були втрачені та забуті».
У нацменшинному середовищі подібні питання зазвичай залишаються табуйованими через певний острах реакції. Проте на наш погляд об’єктивація жінок особливо у настільки сегрегованних групах населення – важлива і зовсім не досліджена царина. Як відрізнити дискримінацію від традиції, не порушуючи культурні надбання народу, залишиться напевне одним із одвічних питань. Однак варто зазначити, що під впливом часу змінюються цінності, які словом у ХХІ столітті прямо пропорційні зі свободою та комфортом особистості. Чому б просто не дозволити жінкам бути щасливими та успішними?
Автор: Полянська Руслана
