Роми — одна з найчисельніших нацменшин і водночас одна з найбільш вразливих груп в Україні. Однією з найгостріших проблем для ромів на сьогодні — проблема з отриманням документів та реєстрації.
Офіційних даних про ромів в Україні не так багато. Згідно з переписом населення 2001 року, в Україні проживало 47 587 ромів (0,1% від загальної кількості населення). Однак за оцінками інших джерел (міжнародні фонди та громадські організації), в Україні проживають від 120 000 до 400 000 ромів.
Різниця між офіційними та неофіційними даними пояснюється, тим, що частина ромів не мають документів. Тут є декілька поширених причин: перша – це небажання ромів декларувати своє етнічне походження через острах дискримінації та неправильною реєстрацією ромів як румунів, друга — це відсутність чіткого механізму для отримання документів, не маючи свідоцтва.
Згідно до доповіді ЄКРН за 2017 рік в деяких громадах близько 30-40% ромів не мали документів. Переважна більшість громад відносяться до західної України, де деякі роми і досі живуть компактними поселеннями. На Запоріжжі така ситуація простежується в деяких районах міста, а саме там де роми живуть міськими поселеннями.
Очільник запорізької ромської організації «Лачо Дром» Олексій Падченко розповів журналістам про ситуацію, яка на даний момент склалась в Запоріжжі та загалом в країні. Так, Олексій зазначив, що насамперед в області проблема не настільки поширена як на Закарпатті, проте випадки все ж є. За даними, які збирала організація серед сервів (одна з найчисельніших груп ромів та найінтегрованіша) виявилось, що не мають документів близько 6-7% в той час як на Закарпатті в деяких групах дані можуть складати 30% і більше.
«Ті дані, які має наша організація свідчать про 6-7% сервів, які не мають паспорта громадянина України. Що ж стосується інших, менш інтегрованих груп ромів, наприклад ловарів або кримів, то там статистика куди гірша. Варто зазначити, що офіційно в області подібний перепис ніхто не веде», — прокоментував ситуацію в області Олексій.
Основна проблема наразі – це відсутність чіткого механізму для отримання документів. Ситуації трапляються різні, від наявності паспорта СРСР до повної відсутності будь-яких документів, що засвідчують особу.
«У нас були випадки, коли не могли зробити документи та отримати інвалідність. Або ще була історія, коли дівчина хотіла отримати паспорт і мала свідоцтво, але воно було зіпсоване. Ми не змогли його відновити, адже зникла база. Так, людина не змогла ні відновити своє свідоцтво, ні отримати документи. До нас навіть приїжджали працівники від уповноваженої з прав людини ВРУ та нічого не змогли вдіяти. Настільки то складний та невідпрацьований механізм», — сказав голова ромської організації Олексій Падченко.
Що стосується ситуації в Україні, то голова Одеської ГО «Правозахисного ромського центру» та адвокат Володими Кондур зазначив, що ситуація з паспортами вже краща ніж 5 років тому, проте проблема наявна.
«Насправді в порівнянні з минулими роками, ситуація все ж краща. Основна проблема це те, що більшість справ, які стосуються отримання ромами документів – судові. Це звісно, затягує процес, іноді навіть до років. За моїми даними, десь 10-11% ромів по Україні не мають документів, але звісно офіційно такий перепис ніхто не вів. Тому така статистика вона є приблизною. До того ж все залежить від регіону», — прокоментував Володимир.
Варто зазначити, що до 2020 року діяла Ромська стратегія, в якій однією з основних проблем ромів зазначалась відсутність документів у ромів. Сама стратегія була покликана на допомогу ромам у всесторонній інтеграції в суспільство.
«Та стратегія, яка була щодо інтеграції в суспільство ромів – це просто декларативний документ. Практичних результатів майже не було. Так, стратегія є – фінансування немає, левову частину відповідальності взяли на себе громадські організації. Іноді ми вкладали навіть свої гроші, щоб комусь допомогти. Наразі на етапі розробки знаходиться нова стратегія. Одним із основних питань, які будуть зазначені в ній – це допомога в отриманні документів ромами», — розповів Олексій.
«Стратегію захисту та інтеграції ромської громади» тодішній президент Віктор Янукович підписав ще навесні 2013-го. Секретаріат на її виконання де-юре з’явився тільки в 2017. А ось 10 липня 2018 відбулося перше засідання постійної робочої групи з юридично-правових питань. При цьому фінансування від держави на стратегію виділено не було. Витрати зазвичай покривали міжнародні фонди та громадські організації, які своїми силами знаходили донорів.
Автор: Руслана Полянська
