Близько 10 днів тому, 26 травня у дворі будинку по вулиці Запорізька 7, прямо перед входом до першого під’їзду впало старе дерево перекривши мешканцям дорогу. Окрім того, частина дерева досі висить у перехожих над головами і колись вона таки впаде. Виходити чи заходити до під’зду, тим паче з дитячою коляскою страшно!
У час, коли дерево звалилося, на лавочці біля під’їзду сидів молодий хлопець. Він незрячий, а тому навіть не пробував ухилитися від можливих травм, що напевно його і врятувало. Юнак не рухався, а відтак залишився неушкодженим. Місцеві мешканці кажуть — народився в сорочці. Подія трапилася близько 15 години по обіді.
Одразу наступного дня люди почали активно дзвонити у різні служби міста, щоб ті прибрали дерево, пройшло 10 днів, а воно досі лежить там, де впало.
«Перше куди ми звернулися була наша керуюча компанія «Місто для людей». Заявку прийняли, запевнили, що скоро приїдуть і прорблему вирішать. Як же ми були здивовані, коли почачили робітників компанії з ручними пилками. Зрозуміло, що так «озброївшись» вони не змогли нічого зробити. Спилили кілька тонких гілок, які заступали людям вікна і поїхали. Через годину мені прийшло повідомлення з текстом:» Ваша заявка виконана». Дзвонимо наступного дня зранку, щоб перепитати, чи саме так виконують заявки і усувають проблему. Нам сказали — в умовах договору не передбачений вивіз дерев, це не наша робота, дзвоніть в інші служби. Ми дзвонили куди тільки могли: до чергового мерії, у службу «15-80», до Олександрівської адміністрації та багато інших номерів довелося набрати. Знаєте, це знущання з народу, всюди відповідь одна — вдавайте я вам дам номер, дзвоніть туди, там вам поможуть. Набраних номерів більше 20, а дерево як лежало, так і лежить, сьогодні вже 10 днів, як воно там, — розповіла пані Надія, мешканка будинку по вулиці Запорізькій, 7.
Інші мешканці також розповідають про спроби вирішити проблему, кажуть що у службі «15-80» сказали: «На це коштів не передбачено, бюджет дефіцитний, пробуйте власними силами». У місті справді грошей немає, ні на що, бо ж стадіони, у кожному районі міста (та навіть більше) ми робили за 7 мільйонів кожен, у той час, як в області такий об’єкт звели трохи більше ніж за півтора мільйона гривень. Бо ж проекти робіт (будь-яких) у нас коштують від 80 тисяч гривень, до того ж вони переробляються та дофінансовуються по декілька разів. А також тому, що періодично нам пропонують пробігтися по проспекту в насолодитися «чистим» повітрям, витрачаючи на це теж сотні тисяч чи навіть мільйони наших з вами гривень на рік. А старі дерева нехай падають, а потім лежать…
