У морг Горлівки Донецької області доставлено понад 100 тіл російських військовослужбовців, які загинули на території Запорізької області, також на Запорізькому напрямку група росіян потрапила в полон.
За інформацією ЗОВА, на Запорізькому напрямку російські війська проводили штурмові дії у напрямку Оріхова, але знову не мали успіху.
У Горлівці до центрального моргу доставлено понад 100 тіл мобілізованих російських військовослужбовців, які загинули на території Запорізької області.
Крім того, наші захисники на Запорізькому напрямку взяли в полон чергову групу росіян, які заблукали на українській землі.
Нагадаємо, позавчора, 2 травня, воїнами Сил оборони Запорізького краю було знищено:
39 осіб особового складу, 48 поранено;
1 реактивну систему залпового вогню «Град»;
4 танки;
7 бойових броньованих машин;
1 БПЛА «Орлан -10;
2 самохідні артилерійські установки 2С1;
2 самохідні артилерійські установки 2С19;
100 мм протитанкову гармату МТ-12 «Рапіра»;
чотири 120 мм міномети;
5 одиниць автомобільної техніки.
Як вже повідомляв «Форпост», відомий факт, що серед «росіян» існують національні протистояння. В тому числі через те, що раніше вони воювали один проти одного. Наразі ж ситуація так, що нерівність проявляється на рівні поводження з трупами.
Як стало відомо, тіла російських солдат зберігають в залізничних рефрижераторах, перевозять виключно вночі, невеликими партіями, щоб не показувати втрати як місцевому населенню окупованих територій, так і росіян, в міста яких приходять вагоні. Тож на території Запорізької області вже повно таких вагонів, в яких поступово гниють трупи.
В цей самий час представників «кадирівської еліти» в рефрижераторах ніхто не тримає. Якщо загинув хтось із кадирівців, то до підрозділу приїздить особистий представник рамзана кадирова та забирає тіло померлого, везе його додому, де ховають із усіма почестями. Окрім того, сім’ї кадирівців, що проходять службу в Україні не ображені: їм допомагають з продуктами харчування, лікують, залагоджують будь-які проблеми та забезпечують грошима.
Далеко не останню роль в розбраті відіграють загальне забезпечення та позиції. Російські солдати почали помічати, що гірше вдягнені ніж кадирівці, частіше за все це дешева й неякісна форма. До того ж їхні «південні браття» майже не мають проблем із харчуванням, і на відміну від руських не мародерять продуктові магазини.
Ще один факт: голодних руських солдат «кидають» на передову, у той час, як кадирівці йдуть другою лінією, відповідно мають менше втрат. Тож не дивно, що тіла руських розкладаються в рефрижераторах, а за кожним померлим кадиревцем приїздять особисто представники командуючого.
Солдати з обох боків бачать таке ставлення, тож росіяни сповнюються люттю на «братів», не називаючи інакше як «чорножопими», а кадирівці у свою чергу насміхаються над руськими, що ті навіть на належне забезпечення не заробляють і ведуть себе як раби.
