Український поет, на віршах якого виростало нове покоління української нації, громадсько-політичний діяч та герой України Дмитро Павличко у вірші висловив свою політичну позицію та сприйняття цьогорічних кандидатів у Президенти.
У вірші «Вставайте!» Дмитро Павличко закликає український народ до розуміння істини та глибини геополітичних подій останніх років. А також усвідомлення того, що Москва є поміж нас, вона ховається за різними політиками та політичними силами. Вона сидить у парламенті та виказує свої промови з трибуни. Поет згадав у вірші різні політичні сили та окремих політиків, закликав Київ вставати, брати зброю в руки та наступати, «…бо наступаючих чекає Перемога.»
Київ
Вставайте!
Дмитро Павличко
Обороняйтеся, та пам’ятайте, браття, —
Наш наступ на Москву — то до свободи шлях.
Кривавий біг крізь ніч, крізь присмертні прокляття
Побитих ворогів на наших же полях.
Та не пишайтеся звитяжністю, братове,
Між вами ще Москва в парламенті сидить,
І проголошує пропутінські промови,
В свій крик ховаючи свою зміїну сприть.
Москва ховається за мудру Самопоміч,
І радикальний ген підхвалює вона.
Москва стоїть собі не десь, а просто поміж
Хахлів, що сваряться, як нація чумна.
До трону сміло йде благословенна Юля,
Вся миром дихає і миру калачі
Пече для Путіна, кує, немов зозуля,
Для нас, рабів Москви, на сотні літ харчі.
Я визволяв колись ту пташечку з неволі,
З тюрми у Києві, не знав, що та тюрма —
Театр, готуючий ту пташку в ореолі
Богині злинути над нами, над всіма.
Брати мої, Москва-то наша смерть-заглада,
Не спіть, подумайте, де наше сонце й дно.
Москва зі сходу йде, гримуча канонада,
А в Києві її ти вчуєш крізь вікно.
Вона так гордо йде, як ангел, як студентка,
Вся в білому, як сніг, підкуплена вночі,
Іде й кричить, як пес, і лає Порошенка
За те, що викував на ворога мечі.
Вставайте ж, як один, на з неба клич: “Тривога!
Вас, відступаючих, ковтне московська лють,
А наступаючих чекає Перемога,
Бо вас всі розуми й народи підіпруть!”
О, націє моя, катована Москвою,
Вже воскресаюча, вже сходяча з хреста,
Вставай і покажи, що годна брати зброю,
Як Божа благодать, як місія свята!
