Запорізький журналіст Олександр Верьовкін звернув увагу мешканців міста на те, як довго ремонтують студентську поліклініку, що розташована по проспекту Соборному, 59. Процес ремонту автор допису порівнює з будівництвом стадіону «Славутич-Арена».
Варто зазначити, ще у 2016 році на оновлення поліклініки було виділено 9 мільйонів гривень з міського бюджету, але кінця ремонту досі не видно. Щоб запоріжці знали, хто настільки сильно затягує строки, біля поліклініки розмістили «дошку пошани», на якій вказані імена та підприємства, а внизу наче насмішка — «просимо вибачення за ТИМЧАСОВІ незручності»…Тимчасовість триває третій рік.
Студентську поліклініку ремонтують уже більше, ніж будували «Славутич-Арену»
Студентська поліклініка — це лише 654,6 кв.м. забудови, загальна площа двох поверхів – 1153,1 кв.м. Ремонт цього порівняно невеликого приміщення розпочався в липні 2016, пройшло два роки, а кінця ремонту й не видно. І це за умови децентралізації, що дала міській владі нечувані до того фінанси. На ремонт будинку з міського бюджету 2016 року було виділено майже 9 мільйонів гривень! Пам’ятається, обіцяли закінчити роботи до зими. Пройшло вже дві зими. Незабаром і третя настане, а паркан навколо будівлі як стояв, так і стоїть. Скільки б грошей не було, але той, хто не вміє – не зробить.
Для порівняння, підприємець Бадовський за технологіями 1882 року збудував це приміщення з нуля за два роки. І я впевнений, що в порівняльних цінах він витратив на це набагато менше, ніж зараз витрачають на лишень ремонт. Тому що він був Хазяїн!
Іще порівняння. «Славутич-Арена»: за мера Карташова будівництво почалося з нуля в 2004 і 29 липня 2006 «Славутич Арену» урочисто відкрили.
Отакі вони, «крепкие хозяйственники» заводомерії. Насправді навіть із грошима нічого зробити не можуть. Можуть тільки закривати й руйнувати. Як закрили приміщення студентської поліклініки, яка тепер працює в будівлі, яку не кожний знайде. А тим більше не кожний дійде, бо туди – тільки пішки.
А ще зруйнували до того прибуткове комунальне підприємство «Преса», яке давало роботу більш ніж сотні жінок, і тепер рештки газетних кіосків стали ганьбою міста, а газети міста ледь жевріють. І приклади таких «досягнень» можна продовжити.
Варіть свою сталь, панове, якщо більше нічого не можете.
