Війна внесла корективи в життя кожного українця. Хтось зазнав більших втрат, хтось менших, однак кожен відчуває біль втрати, коли треба прощатися із захисником, який поплатився життям заради рідної землі. Бійці, військові лікарі, волонтери – ті кому ми зобов’язані всим.
Журналісти вирішили висвітити подвиг неймовірної жінки – Ірини Булгакової. Вона несе службу на передовій, працює медикинею 34-го легендарного батальйону, який розміщується на території Пісків.
Наразі героїня матеріалу виконує функції головного медика, оскільки той перебуває у відпустці.
«У мене колись тимчасово був позивний Архангел, як у шефа. Потім, бійці почали жартома називати – Катя, щоб розрізняти нас. Хтось кликав – Іра медик. Зрештою, всі зійшлися на позивному – Катрін»
Сама Катрін з Мелітополя Запорізької області. Колись працювала медичною сестрою в лікарні. З 2017 року рятує наших воїнів на війні. Спочатку служила в інженерно-саперному взводі 57-ої бригади ЗСУ. Виїжджала з ними на розмінування, мінування. Перший поранений у неї був саме в цьом взводі.
«Боєць зачепив розтяжку і йому поранило кінцівки рук. Він в сорочці народився, адже міг взагалі – не вижити. Я тоді взагалі не злякалася, хоча був страшний адреналін. Емоції виключила і працювала холоднокровно. Потім уже втягуєшся і робиш усе на автоматі.
Зовсім недавно, нам повідомили, що неподалік селища, на якомусь вибуховому предметі підірвалися цивільні. Один важко поранений. Двоє – середнього ступеня важкості та один убитий. Оскільки ми були найближче до епіцентру, тому викликали саме нас. Та і яка різниця, кого рятувати – всі ми українці. Це були глибокі поранення. Посічені осколками обличчя, особливо постраждали очі. Розірвані артерії на руках» — пригадує випадок Ірина.
За розмовою у чистій й теплій медичній кімнаті лікарка отримала черговий виклик. Тож вони вимушені були негайно вирушити в дорогу. Проїхавши розбиті будинки, згодом пішли пішки до будинку, жінка додала:
«Забезпечення батальйону медициною значно краще, ніж на початку війни. Приїжджають інструктори, серед них волонтери – проводяться різні медичні курси для бійців. Їм видаються аптечки, щоб у разі потреби воїни могли надати першу допомогу. Проте без допомоги волонтерів – не обходиться. І на це є різні причини, щоб нам не говорили»
Джерело: МВ
