Художник з Василівки Олександр Зінов’єв вирішив спробувати реалізувати свої творчі можливості в Лос-Анджелесі (США). Тепер чоловік малює портрети на голлівудській Алеї слави і працює викладачем української мови.
Художник, карикатурист, татуювальник та волонтер Олександр Зінов’єв переїхав в Америку 4 роки тому. Уроженець Запорізької області розповідає, що прийняв це рішення через бажання координально змінити своє життя. Про долю чоловіка в Голлівуді, перші складності після переїзду та теперішнє становище — читайте в інтерв’ю.
Чому ви вирішили переїхати до Лос-Анджелеса?
Я поїхав у віці 50 років, а зараз мені 54 роки. Для чого? Щоб досягти чогось глобального! Першим поїхав мій старший син Олексій, а потім через пів року я прилетів до Лос-Анджелесу. Я прилетів на пів року і зразу ж почав інтегруватися у суспільстві: вивчав англійську мову, почав малювати шаржи, портрети на голлівудській Алеї слави. Потім я познайомився з українською громадою в культурному центрі на Мелроуз-авеню. Земляки українці допомогли з оформленням документів і влаштуванням на роботу. Зокрема, в суботню школу при церкві вчителем української мови та малювання.
Чи було складно адаптуватися на новому місці?
Ні. Мені не було складно.
Що вам найбільше сподобалося в перший час життя в Америці, а що — ні?
-У американському суспільстві існує певна система відносин в побуті, на роботі, на вулиці, в різних сферах життя, яка мені подобається.
На жаль, колишні співвітчизники, які давно тут мешкають і створюють бізнес, поводяться інакше. Вони дозволяють собі затримувати зарплатню (що в Америці неприпустимо). Поступово збільшувати об’єм роботи (не так, як домовлено було). Занижують тариф погодинної оплати, а також намагаються залізти тобі в душу і дізнатися про тебе все, чим можна буде потім маніпулювати. Такі дії порушують зону комфорту. Тому, коли людина оволодіє англійською мовою і має документи, то її намагаються влаштуватись на роботу до корінних американців (тобто тих, які в Америці з народження).
А що особливо сподобалося в місті, які місця, пам’ятки?
Це складне питання тому, що тут дуже багато всього. Можу тільки сказати про ті, де я був. Це: кіностудія «Юніверсал», зоопарк, музей Гетт, Музей сучасного мистецтва, обсерваторія і купа різних галерей та виставкових залів.
Як живеться в Лос-Анджелесі художникам?
Доволі складно, але цікаво. Тут їх багато, та ще й я приїхав. Мій старший син малює і нас стало дуже багато (посміхається). Дуже велике різноманіття стилів, напрямків, технік. Діло доходить до самих абсурдних, але їх використовують, щоб тільки виділитись. Наші художники вирізняються відчуттям кольору, композицією, стилем.
Скажіть, а як вам самому вдається реалізуватися в цьому напрямку, адже конкуренція велика?
Маю тимчасові замовлення на портрети, шаржі або тематичні картини. Проводжу виставки: одна персональна в галереї , друга — спільно з іншими художниками. Також вчу малювати інших, тобто, займаюсь репетиторством, постійно малюю нові живописні роботи. Одного разу малював мурал — це розпис на стіні будинку ззовні.
Чим, за вашими спостереженнями, відрізняється американська культура від європейської та української культур?
Питання широке та неоднозначне. Висловлюю своє особисте враження. Якщо коротко, то в європейскій культурі, як і в українській, зокрема є традиційність помножена на сторіччя, цілісність культури та пасіонарність, незважаючи на всі глобалізаційні процеси у світі. Американська культура, в свою чергу, базується на багатьох культурах і традиціях різних народів світу. Вона спонукає творчих людей до будь-якого самовираження, знаходження принципово нового в образотворчому мистецтві. Є в цих творчих процесах явно невдалі, недолугі і відверто абсурдні роботи та проекти митців. Проте, не помиляється той, хто нічого не робить.
Джерело: «Індустріалка»
Читайте також: Батюшка из Запорожской области возглавляет приход в православном храме в Голливуде (фото)
