Український Парламент на чолі з Президентом України Петром Порошенком здійснив потужну законодавчу роботу протягом минулого року. Депутати ВРУ схвалили щонайменше 135 рішень (з них 24 – у першому читанні). Основний акцент народні обранці зробили на посиленні соціального захисту та прав громадян: військовослужбовців, дітей, вразливих категорій населення – загалом ухвалено 31 законопроект. Величезну увагу приділили економічному розвитку держави – вдалось прийняти 21 законопроект. Вже традиційно посилили сферу Національної безпеки та оборони, ухваливши 17 нових законів.

Завдяки активній роботі депутатів фракції партії БПП «Солідарність», Парламент став помітним учасником міжнародної політики – парламентарі розробили та надіслали близько двох десятків звернень Верховної Ради до міжнародних організацій та офіційних представників інших держав (18 документів). Цього року, підтримавши ініціативу Президента Петра Порошенка, Верховна Рада здійснила важливу реформу дипломатичної служби, що посилило позиції українського дипломатичного фронту.

Окремими рішеннями Парламент продовжив вдосконалення освітньої реформи (3 законопроекти); сфери охорони здоров’я (2 законопроекти); судової системи (9 законів). Слід згадати про підтримку сільського господарства та АПК (6 законів); розвиток енергетики та захист екології (7 проектів законів), розвиток інфраструктури (5 законів) та підтримка культури (6 законів).

Пропонуємо разом пригадати деякі з основних змін, прийнятих в 2018 році.

 Помісна Українська православна церква

№ 8284 – Проект Постанови про підтримку звернення Президента України до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні

Верховна Рада беззаперечно підтримала Президента Петра Порошенка у зверненні до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання автокефалії Українській Православній церкві. Останні новини з Константинополя свідчать, що Томос уже сформовано та завершують технічні процедури до його подальшої передачі.

Вже найближчим часом Україна відновить історичну справедливість та проголосить свою духовну незалежність від сторонніх держав, і передусім від московського патріархату (якого вже фактично не існує в Україні). Це стане одним з найбільших досягнень не лише поточного року, а за всю історію незалежної України

 НАТО + ЄС

№ 9037 (ухвалена постанова 9037\П1) – Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)

Тільки зміни до Основного Закону, запропоновані Президентом Петром Порошенком, не дадуть розвернути Україну в бік Москви. Підтримавши далекоглядну ідею Глави держави, ми унеможливимо реванш країни-агресора і її поплічників на українській землі. Остаточне затвердження змін, безперечно, стане одним з найбільших здобутків нашої каденції у Верховній Раді, що захистить євроатлантичні прагнення українського народу.

 Зміцнення армії

 № 8068  – Проект Закону про національну безпеку України

Цей документ започатковує реальний перехід вітчизняної армії до вимог стандартів НАТО і Євросоюзу. За останні п’ять років вдалось відродити українську армію і зробити її однією з найсильніших на континенті (у ТОП-10 рейтингу Global Firepower). На черзі –  реформування принципів функціонування наших військ. Ухвалення даного законопроекту стало важливим кроком на шляху України до членства в НАТО та інтеграції в безпековий простір західних країн.

 №9153  – Проект Закону про внесення зміни до статті 1 Закону України “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”

Восени Президент Петро Порошенко вніс на розгляд Парламенту законопроект щодо продовження дії Закону про особливий статус окремих районів Донбасу. Йдеться про пролонгацію базового документу, на якому тримаються усі санкції цивілізованого світу проти Росії за її злочини в Україні. Від дії цього Закону залежить майбутнє розгортання миротворчої місії ООН за українським сценарієм, і продовження підтримки озброєнням з боку ключових союзників, зокрема США.

№ 9036 – Проект Закону про внесення змін до статутів Збройних Сил України

– Цього року відбулась остаточна заміна офіційного військового вітання на патріотичне гасло борців за незалежність «Слава Україні! Героям Слава!», завдяки законодавчі ініціативі Верховного головнокомандувача Петра Порошенка. Символічно, що саме в рік прийняття, патріотичне гасло «Слава Україні!» наші військовослужбовці вперше використали на параді до Дня Незалежності, адже  популярності серед борців за незалежність нашої держави вислів набув рівно 100 років тому –  на початку Української революції 1918 року і зберігся крізь століття гноблення та спроб асиміляції українського народу в радянській тоталітарній системі.

№6473 (І чит) – Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” щодо уточнення питань військової служби за контрактом»

Положення документу передбачають створення рівних гендерних умов для проходження служби за контрактом. Якщо наразі укладати контракт можуть жінки віком до 40 років, то для чоловіків цей поріг значно вищий – до 50 років. Таким чином, жінки-військовослужбовці значно обмежені в правах – мають менше для отримання високих звань і посад. Законопроект передбачає виключити згадки про вікові обмеження жінок-військовослужбовців, встановивши однакова правила для всіх. Запровадження гендерної рівності та однакових умов військової служби для чоловіків і жінок – один з головних принципів країн НАТО. Не менш важливо, що законопроект пропонує створити механізм перевірки претендентів на контрактну службу через мережу СБУ. Це значне посилення національної безпеки від потрапляння вчорашніх колаборантів і терористів до лав захисників України.

№ 9080-1 (І чит) – Проект Закону про протимінну діяльність

З початку 2018 року від мін загинуло 92 людини, серед яких є й діти. Зокрема, 30 вересня в Горлівці в результаті детонації вибухового пристрою загинуло три дитини і одна отримала поранення. За даними ООН, в зоні ризику перебуває близько двох мільйонів українців. Понад 7 тисяч квадратних кілометрів потребують очищення. Це все свідчить, що міни становлять чи не найбільшу гуманітарну загрозу для мирного населення. Положення запропонованої редакції закріплюють чітку термінологію у цій сфері, розділяють військове і гуманітарне розмінування. Складено вичерпні організаційні вимоги до роботи – від нанесення на карти небезпечних районів, до процедури знешкодження мін і інших пристрої для максимального захисту цивільного населення і навколишнього середовища.

 № 7505 – Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо створення Міністерства України у справах ветеранів – центрального органу виконавчої влади для забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни

Цього року за ініціативи фракції Партії «Блок Петра Порошенка», створено окреме Міністерство, яке опікуватиметься ветеранами. Наразі вже близько півмільйона осіб отримали статус учасників бойових дій. Очевидно, що ця цифра буде й надалі збільшуватись, доки Росія продовжуватиме агресію та доки Україна не відновить територіальну цілісність. Ситуація у сфері соціального захисту ветеранів наразі неприйнятна. Основна причина ховається у відсутності відповідального органу. Фактично близько двох десятків міністерств, структуру та відомств займаються соціальним забезпеченням ветеранів війни, однак жодне не несе відповідальність за низькі показники у цій сфері. Проблему зможе вирішити окреме Міністерство у справах ветеранів, яке зосередиться на різноплановому соціальному забезпеченні та захисті ветеранів війни і буде відповідати за реалізацію державної політики у даній сфері.

№ 6109 – Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях

Цей документ створений, щоб нівелювати правову дискредитацію жінок на службі у Збройних Силах. Зокрема, мова йде про розширення прав на залучення жінок до виконання обов’язків, бойових завдань на рівні з чоловіками, а також створює можливість займати високі посади. Також підвищується віковий бар’єр для підписання контракту з ЗСУ від 40 до 50 років – це дає можливість жінкам досягати вищих звань та кращого пенсійного забезпечення, чого вони були позбавлені до цього часу. Фактично, відбувається створення рівних, справедливих умов проходження служби чоловікам і жінкам.

№ 7017 – Проект Закону про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону

Верховна Рада остаточно ухвалила рішення для посилення захисту державних кордонів та національної безпеки України. Пропонується запровадити кримінальну відповідальність для громадян країни-агресора, які протиправно потрапляють на територію України. Зокрема, йдеться про встановлення трирічного терміну за гратами в разі порушення цілісності кордону чи в’їзд за підробленими документами. Повторне вчинення такого правопорушення каратиметься до 5 років позбавлення волі, а в разі збройного прориву кордону, зокрема диверсійними групами – до 8 років в’язниці.

№ 8361 (І чит) – Проект Закону про прилеглу зону України

– Базуючись на нормах Конвенції ООН з морського права, ратифікованої Україною ще 20 років тому, ми можемо вдвічі розширити контрольовану морську територію – з 12 до 24 морських миль. Згідно з Конвенцією, прибережна держава має виключні права у прилеглій зоні для запобігання або покарання за порушення митних, фіскальних імміграційних, санітарних норм вітчизняного законодавства. Якби цей законопроект був остаточно ухвалений хоча б кілька тижнів тому – атака російських «піратів» на українські ВМС вважались би атакою у внутрішніх водах України та мала б гостріші наслідки для Кремля.

Посилення прав громадян та соціальний захист населення

№6268-1 – Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців

У законопроекті йдеться про забезпечення грошової виплати родинам, які втратили годувальника через захворювання або травму, набуту під час проходження військової служби. Положення діючого закону недосконалі, що викликає суперечності у трактуванні. Внаслідок цього, родини, які втратили близьку людину після її звільнення зі служби через захворювання набуті раніше, під час виконання службових завдань, часто не в змозі довести своє право на компенсацію від держави. Фактично, даний проект закону відновлює соціальну справедливість між родинами військовослужбовців, які втратили рідну особу в статусі військовослужбовця і звільненого із військової служби. Саме ця редакція – №6268-1 встановлює термін протягом одного року від моменту звільнення до моменту смерті, що є найбільш оптимальним варіантом, у порівнянні із альтернативними проектами.

№ 6689 – Проект Закону про внесення змін до статті 21-4 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” (щодо удосконалення окремих питань виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності іноземців або осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України)

Законопроект спрямований на відновлення соціальної справедливості щодо захисників України, які не є резидентами нашої держави.

№ 8293 – Проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв’язку із прийняттям Закону України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях”

Йдеться про вдосконалення законодавчих основ для соціального захисту військовослужбовців, які задіяні в заходах з захисту національної безпеки нашої держави. Зокрема положення законопроекту № 8293 прирівнюють учасників антитерористичної операції до ветеранів війни із відповідними соціальними гарантіями. Фактично, йдеться про встановлення юридичної справедливості серед осіб, які виконували подібні функції.

№5027 – «Проект Закону про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Ухвалений законопроект спрямований на посилення соціального захисту військовослужбовців та їхніх сімей, що є вкрай важливим для підвищення бойового духу українських захисників у час протистояння російській агресії. Варто нагадати, що згідно із нової доктрини, чисельність ЗСУ має досягти 250 тисяч осіб. І кожного із цих військовослужбовців і їхні сім’ї треба забезпечити гідним житлом. Але фізично такої кількості осель в існуючому житловому фонді поки що немає. Тому й з’явилась потреба даного законопроекту. Запропоновані зміни розширюють коло осіб для компенсації за оренду житла: її зможе отримувати не тільки офіцерський склад, а будь-хто із контрактників. Це важлива умова і для популяризації служби за контрактом та для морального стану захисників.

Посилення захисту прав вразливих категорій громадян

№6142 (І чит) – «Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” щодо захисту житлових прав студентів»

Завдяки простим змінам в чинне законодавство, пропонується забезпечити випускників вищих навчальних закладів із числа вимушених переселенців можливістю тимчасового проживання і реєстрації в гуртожитках альма-матер. Зважаючи, що через російську агресію та окупацію свої домівки покинули понад 1,8 млн українців, створення умов для проживання є одним із першочергових завдань парламенту. Особливо це стосується молодих людей, зробили вибір на користь України, однак не можуть забезпечити себе власним житлом.

№ 3131 – Проект Закону про внесення зміни до статті 11 Закону України “Про управління об’єктами державної власності” щодо впорядкування процедури відчуження суб’єктами господарювання державного сектору економіки житла своїм працівникам

Працівники державних підприємств та організацій, що на сто відсотків належать державі, фактично залишаються без власного житла. Так, підприємства надають гуртожитки, надають квартири. Але коли людина 30-40 років пропрацювала на благо України, а за законом не може приватизувати те житло, яке їй видали – навіть кілька метрів у гуртожитку – це несправедливо.  Ці зміни до статі 11 якраз надають можливість приватизації працівниками держпідприємств чесно заробленого житла. Крім того, завдяки законопроекту 3131 державні підприємства та організації отримають ще один механізм залучення молодих спеціалістів  – питання власного житла є дуже суттєвим для сучасної молоді.

Посилення захисту прав дітей

№8296 – Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання

Документ розроблено для посилення відповідальності батьків за несплату аліментів на утримання дитини. Серед запропонованих нововведень слід виділити можливість автоматичного арешту коштів злісного неплатника аліментів, заборону на відчуження нерухомого та рухомого майна в разі наявності понад трьох місяців заборгованості. Прогресивною є ініціатива не допускати злісних неплатників аліментів до роботи на керівних посадах в органах держслужби та в вищих органах влади, зокрема в парламенті чи місцевих радах. Важливо, що законопроект передбачає додаткові гарантії захисту прав дітей із тяжкими захворюваннями чи інвалідністю. Зокрема, полегшуються вимоги щодо виїзду дитини за кордон, без згоди того з батьків, хто не сплачує аліменти понад 3 місяці. Злісні неплатники аліментів змушені будуть відпрацьовувати суспільно корисні роботи, а в разі відмови можуть опинитись до двох років за гратами. Але й звідти вони змушені будуть забезпечувати власну дитину.

№ 8584 ( І чит) – Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу

Запропонований документ чітко визначає поняття булінгу, та пропонує дієві механізми покарання кривдників і викорінення цього явища у вітчизняних закладах освіти. Фактично, це перший законодавчий крок для протидії підлітковій жорстокості і цькуванню, що часом розповсюджується не лише на однолітків, а й на дорослих людей. Зокрема, під визначення булінгу будуть потрапляти будь-які прояви морального і фізичного насильства, агресія та інші дії, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення. Вони будуть каратись накладенням штрафів. У випадку цькування неповнолітніми особами, штрафи накладаються на батьків чи опікунів. Розмір штрафів може бути збільшений за повторення проявів агресії. Також під адміністративну відповідальність і штрафи потраплятимуть педагоги за спроби замовчувати випадки булінгу.

 Економічний розвиток

№ 6766 – «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері будівництва та експлуатації автомобільних доріг»

Ухвалення цього документу створює прозорі правові умови для залучення інвесторів та будівництва концесійних, тобто приватних доріг із платним проїздом. Однак платні дороги можуть виникати виключно як альтернатива існуючим безкоштовним державним автошляхам. Будівництво доріг приватними компаніями вигідне для всіх учасників процесу:

  • компанії-власники концесійних доріг отримують їх в довготривалу оренду для повернення інвестицій і додаткової реалізації інвестиційних проектів – в Україні планують надавати їх в оренду до 25 років, в Європі – подекуди 30-40 років;
  • держава отримує не тільки надходження інвестицій, створення робочих місць, а ще й якісні сучасні магістралі, розвинену придорожню інфраструктуру, нову дорогу без грошових затрат, яку не потрібно обслуговувати до закінчення строку оренди, поки вона не стане державною власністю;
  • водії отримують змогу користуватись якісною сучасною дорогою, яка переважно коротша від основної, тому вартість користування нею компенсується економією палива, часу, меншим зносом транспортного засобу та меншою насиченістю трафіку на дорозі.
№6466 – «Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад” щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення»

Документ пропонує важливі доповнення для зміцнення реформи децентралізації: прирівнює територіальні громади міст обласного значення до спроможних об’єднаних територіальних громад, що дозволяє приєднувати інші громади без проведення перших виборів. Такий підхід дозволить малим територіальним громадам із селищ-сателітів приєднуватись до великих міст без супротиву місцевих рад. Адже досить часто територіальні громади із малих сіл не мають змоги долучитись до існуючої територіальної громади міста, саме через небажання проводити чергові вибори останніми. Таким чином громади отримають переваги фінансування та реалізації місцевих інфраструктурних проектів, передбачених реформою децентралізації.

№7010 – Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України

«Єдине вікно» вважається найбільш ефективним методом подолання корупції при проходженні митниці, суттєво спрощує бюрократичну тяганину та часові затрати, скоротить кількість контролюючих органів та значно зменшить тиск на бізнес. На початку минулого року механізм запрацював найбільш ефективно – з 1 лютого по 4 березня через «єдине вікно» оформлено 87% товарів. Запропонований законопроект впорядкує вітчизняне законодавство до потреб повноцінного функціонування «єдиного вікна» та імплементує європейські стандарти, що передбачено Угодою про асоціацію – це дозволить Україні вибороти додаткові бали у рейтингу Doing Business.

№ 0203 – Проект Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником, Національним банком України як Фінансовим агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда євро)

Україна та ЄС ще 14 вересня погоди кредитний договір на 1 мільярд в якості макрофінансової допомоги. Це необхідний крок для зменшення зовнішнього фінансового тиску на Україну, поліпшення платіжного балансу та покриття бюджетних потреб напередодні періоду пікових виплат за кредити урядів Тимошенко-Януковича. Боргова яма  Тимошенко і Януковича сягала понад 70 млрд доларів зовнішніх кредитів, більшу частину з яких відправили на Москву в якості оплати газу за кабальними угодами Тимошенко-Путіна. Хоча економіка уже в тому стані, коли не потребує зовнішніх кредитів, щоб погасити чергові виплати МВФ, необхідно виходити на ринок запозичень для збереження стабільної економічної ситуації в Україні.

ЄС надає Україні кредити за умови реалізації євроінтеграційних реформ. Тобто, своїм підписом під цим договором, Брюссель дав позитивну оцінку впровадженню змін в сфері боротьби із корупцією, децентралізації, судової реформи, та інших.

 Бюджетний процес на 2019 рік

CREATOR: gd-jpeg v1.0 (using IJG JPEG v80), quality = 85
№ 9000 – Проект Закону про Державний бюджет України на 2019 рік 

Новий Бюджет на 2019 рік Верховна Рада ухвалила завчасно.  У важкій політичній дискусії, фракція Партії «Блок Петра  Порошенка» зуміла відстояти принципові вимоги щодо Бюджету на 2019 рік. Таким чином вдалося домогтися повноцінного фінансування армії та сектору оборони – воно буде збільшене. Зокрема, армія та сектор оборони одержать рекордні 209,5 млрд грн для надійного захисту України від вторгнення агресора. Збільшені видатки та захист арсеналів і складів боєприпасів для підвищення їх надійності і безпеки.

Депутати відстояли посилення соціального захисту населення через субсидії, прозорість і простоту їх нарахування, яких члени фракції вимагали спільно з Президентом України після підвищення тарифів на газ. Також вдалось забезпечити фінансуванням програми лікування хворих дітей, онкологічних пацієнтів та спрямувати частину коштів на розвиток сучасної сільської медицини.

У затвердженій редакції, доходи Бюджету передбачені у понад 1,2 трлн грн, а зростання ВВП закладене на рівні 3%. Вдалось підвищити мінімальні зарплати з 1 січня до 4173 грн. Також зріс прожитковий мінімум – до 1 липня 1853 грн, до 1 грудня – 1936 грн, після 1 грудня – 2027 грн.

 Спрощення правил розмитнення авто

№ 8487 та № 8488 – Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів та Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України

Закріплена оновлена формула розрахунку:  для авто з бензиновим двигуном до 3 літрів вона становитиме 50 Євро, більш 3 літрів – 100 Євро. Ставка на дизельні авто з аналогічним об’ємом двигунів – 75 і 150 Євро відповідно. Вперше в історії України може бути скасовано високі податки на ввезення старих авто, віком понад 15 років. Це суттєвий крок назустріч водіям, бо слід нагадати, що до 2008 року було заборонено ввозити машини, старші 8 років!

В перехідних положеннях чітко буде вказано, що спеціальна знижка для розмитнення у 50% буде діяти лише 30 діб з моменту публікації закону. Ще два місяці буде діяти знижка у 25%. Наразі вже розмитнено перший автомобіль і зібрано усі записані у формулу кошти – вони будуть перераховані до пенсійного фонду, згідно задуму профільного комітету.

 Міжнародна політика

№8168-1 – Проект Постанови про Заяву Верховної Ради України стосовно невизнання Україною легітимності виборів Президента Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України – Автономній Республіці Крим та місті Севастополь

Фракція Партії «Блок Петра Порошенка» стала одним із ініціаторів створення офіційної позиції Верховної Ради про засудження виборів президента РФ в окупованому Криму. Дике порушення міжнародного права, зневага до українських кордонів і Конституції не могли залишатись без жорсткої відповіді парламенту. Представниками фракції, спільно із членами профільного комітету, було створено текст заяви до міжнародної спільноти із чіткою позицією всієї Верховної Ради. Звернення до країн Заходу пропонує не визнавати результатів з окупованої української території Криму, і закликає міжнародних союзників застосувати санкції проти організаторів фіктивних виборів диктатора.

№ 7546 – Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства у зв’язку із незаконною підготовкою виборів Президента Російської Федерації на тимчасово окупованій частині території України – в АР Крим та Севастополі»

– Жодна цивілізована держава не визнала анексію Криму. Вибори РФ у Криму не можна визнати легітимними, а обраного кандидата – законним президентом РФ, і Український Парламент повинен бути першим, хто зверну увагу міжнародної спільноти на цей факт. Звернення до іноземних союзників може слугувати стимулом для посилення економічного тиску і введення додаткових санкцій проти агресора в разі спроби проведення виборів на частині суверенної території України.

№ 9089 – Проект Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв’язку із ситуацією, що склалася в Парламентській Асамблеї Ради Європи

Звернення до делегатів країн-членів ПАРЄ розроблене для висловлення жорсткої, послідовної позиції Верховної Ради стосовно спроб Росії повернути своїх представників в Раду Європи за допомогою проросійських сил в європейській політиці. Фракція Партії «Блок Петра Порошенка» категорично засудила намагання змінити регламент ПАРЄ, щоб Росія змогла повноправно брати участь в роботі асамблеї без виконання резолюцій щодо окупованого Криму.

№ 9341 – Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу у зв’язку з черговим актом агресії Російської Федерації проти України

Напад кораблів ВМС Росії на українські судна став першим неприхованим актом військової агресії РФ проти України, що підпадає під офіційне визначення терміну «акт агресії», відповідно до Резолюції Генасамблеї ООН. Від реакції нашої держави та світової спільноти залежить подальше розуміння агресором міри покарання чи власної безкарності за подібні напади на демократичний світ. Дії агресора вийшли на новий рівень і вимагають жорсткої невідкладної реакції підписантів Будапештського меморандуму, Ради Безпеки ООН, НАТО, Євросоюзу та всього цивілізованого світу.

№8551 – Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до інституцій ЄС щодо поглиблення співробітництва між Україною та Європейським Союзом

Звернення розроблено для підтвердження незворотного курсу України в бік Європи, для окреслення головних напрямків співробітництва у сфері економіки та спільного протистояння гібридним загрозам з боку Кремля.  Зокрема, в Зверненні велику увагу приділено збереженню економічних санкцій та збільшенню політичного тиску на країну-агресора. Парламент мусить в офіційному зверненні закликати європейських союзників посприяти звільненню політичних в’язнів Кремля, чиї життя перебувають під реальною загрозою. Окремо, Верховна Рада нагадує про важливість ініціативи Президента України щодо введення миротворчої місії ООН на Донбас за українським сценарієм для ефективної протидії російським військовим та найманцям, що стане запорукою подолання конфлікту. Вкрай важливо достукатись до лідерів ЄС щодо зупинки будь-якого втілення Північного Потоку-2, як величезної загрози для енергетичної безпеки та незалежності і ЄС, і України.

 Вдосконалення судової системи та захист демократії

№ 7441 – Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”

Наприкінці 8 сесії, завдяки принциповій позиції фракція Партії «Блок Петра Порошенка» вдалось ухвалити важливі зміни у законодавство для запуску антикорупційного суду. Запропонована редакція розроблена для дотримання законодавства при створенні нового органу судочинства, та для забезпечення принципів організації і діяльності цього органу.

Екологічна безпека

№ 6106 – Проект Закону про стратегічну екологічну оцінку

Він спрямований на впровадження в Україні стратегічної екологічної оцінки, що на сьогоднішній є одним із найголовніших інструментів планування розвитку міст та регіонів, який використовується в усіх прогресивних країнах світу. Коли мова йде про плани економічного розвитку, невід’ємним компонентом має бути мінімізація негативного впливу на довкілля від такої діяльності. Особливої актуальності набуває це питання, з огляду на реформу децентралізації – тепер громади мають вирішувати долю своїх сіл та містечок, а тому в їхніх руках повинна бути повна інформація про наслідки діяльності підприємства, інфраструктурних робіт, тощо. Цей закон вводить європейські стандарти планування економічного розвитку, що сприятиме подальшій інтеграції України в Європейський Союз.

 Освіта, наука і культура

№ 8556 – Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг

– Завдяки рішучій і чіткій позиції Президента України, ще в 2017-му було здійснена фундаментальна робота над впровадженням ефективної інклюзивної освіти в українських школах. Оновлені положення надають доступ до інклюзивного навчання в дитячих садочках, гарантують врахування потреб дитини, залежно від форм, найбільш зручних і ефективних для поглинання інформації та навчання. Також передбачається залучення асистентів до дошкільних закладів, які будуть працювати безпосередньо над освітою, адаптацією та доглядом за дитиною з особливими освітніми потребами. Варто відзначити, закон передбачає, що в інклюзивних групах буде перебувати не більше трьох дітей з особливими потребами – такий підхід сприятиме їхній швидшій адаптації в дитячому колективі, а педагогічні працівники зможуть ефективно проводити заплановані заняття та розвиток дітей у групах.

№ 5670-д (І чит) – Проект Закону про забезпечення функціонування української мови як державної

– Запропонована чітка мовна державна політика, яка дозволить застосовувати єдину державну мову – українську – в усіх сферах суспільного життя. Передусім, звертаємо увагу на положення, які зобов’язують посадовців державних і місцевих адміністрацій, а також службовців органів місцевого самоврядування вільно володіти українською. Державна мова визначається єдиною мовою ведення засідань Верховної Ради. Також вона буде застосовуватись в усіх публічних сферах: судочинстві, наданні адміністративних та комерційних послуг, переважному використанні в роботі ЗМІ, рекламі, сфері обслуговування, освіті і науці, сфері охорони здоров’я та інших важливих сферах. Найголовніше, українську запроваджують для використання у вітчизняній армії.

Оновлена державна політика зберігає норми щодо вільного використання мов нацменшин. Ініціатори закону не зобов’язують  кожного говорити українською, але кожен громадянин повинен знати єдину державну мову.

Це далеко не повний перелік важливих законопроектів, направлених на зміни та розвиток нашої держави. Завдяки плідній роботі парламентарів, в 2019 році продовжиться впровадження ключових реформ, вдосконалиться робота, спрямована на підтримку українських військових, героїв Революції Гідності, представників пільгової категорії населення, дітей, та українців загалом.