До 30-річчя Незалежності України команда Форпост питає у відомих запоріжців — представників різних професій та видів діяльності, — як на їх думку змінилося Запоріжжя за роки незалежності. Наша наступна спікерка — Наталія Островська, доцентка кафедри журналістики НУ «Запорізька політехніка».
До 1991 р. ідеї державної незалежності в Запоріжжі поширювали переважно інтелігенти. Згодом у Запоріжжі виник осередок першої політичної партії націоналістичного спрямування.У серпні 1990 р. Запоріжжя стало центром святкування 500-річчя українського козацтва. До міста прибули носії державної ідеї з усієї України, що значною мірою сприяло усвідомленню запоріжцями своєї національної ідентичності, власної історії, її героїчних сторінок. Того ж 1990 р. відбулися перші вибори до Верховної Ради УРСР і попри міцні позиції прокомуністичних сил місто отримало перших політиків незалежницьких поглядів на майбутнє України. У цей період в Запоріжжі виникають суспільно-політичні рухи, які уособлювали альтернативу комуністичній партії та офіційній пропаганді в усіх сферах життя.
Потужним рухом, спрямованим на повалення комуністичної влади в Запоріжжі, стала екологічна акція радикальних екоактивістів із багатьох міст України і навіть Російської Федерації. Вони залізли на труби металургійних підприємств і намагалися зупинити отруйні викиди своїми тілами, що викликало масову підтримку населення і також посилювало антивладні настрої. Цю акцію можна вважати початком екологічного руху в Україні. З такими суспільно-політичними настроями Запоріжжя підійшло до серпня 1991 року. Невдалий заколот і потім проголошення 24 серпня незалежності сприймалося як можливість вирватися зі сталевих обіймів тоталітарного Радянського Союзу, супроводжувалося стихійними мітингами на підтримку, у яких брали участь сотні запоріжців.
З 1991 по 2004 рік політичне життя в Запоріжжі було сконцентроване на подоланні економічної кризи. У контексті кризи в інформаційному просторі поширювалися думки, навіщо нам незалежність і що з нею робити. Формування українського громадянина відбувалося дуже повільно. І тільки напередодні 2004 р. з появою потужних опозиційних політиків тисячі запоріжців долучилися до активного політичного життя. Окремою сторінкою в політичній історії Запоріжжя стало обрання міським головою Олександра Поляка. Отримання вотуму довіри альтернативним кандидатом тодішній номенклатурній владі також сприяло залученню десятків тисяч містян до політичного процесу.
Таким чином, ці події сформували громадянський актив. Саме він з початком Революції гідності виступив рушійною силою масових акцій протесту, кульмінацією яких став Майдан на площі Героїв Небесної Сотні 26 січня 2014 р. Тоді зібрався наймасовіший майдан за всю історію Запоріжжя – близько 10 тисяч осіб. Революція гідності продемонструвала, що патріотизм, державницьке мислення, здатність до самопожертви виявляли не тільки україномовні, а й російськомовні запоріжці. Тобто мова не стала предметом громадянського протистояння.
Переконана, що 30 років незалежності в історії Запоріжжя не були марними, сформували громадянина України, здатного брати участь у політичних процесах, контролювати владу, добровільно зі зброєю в руках захищати незалежність від зазіхань путінської імперії і на волонтерських засадах допомагати армії.
Читайте також: Як змінилося Запоріжжя за роки незалежності: Мирослава Балабан
