В останню суботу місяця українці вшановують пам’ять загиблих під час Голодоморів 1921-1923, 1932-1933 та голоду 1946-1947 років.
Сьогодні партійці «Європейської Солідарності» разом з запоріжцями поклали квіти до пам‘ятника жертвам Голодоморів.
Голодомор й через 89 років лишається однією з найболючіших віх в історії України. Він безумовно вплинув на розвиток нації, ставши частиною нашого геному. Сьогодні, 27 листопада, Запоріжці вшанували пам’ять тих, хто загинув від голоду. Є різні оцінки, але найточніша – це сім мільйонів загиблих за часи усіх трьох голодів по всій Україні. Саме тому українці мають пам’ятати про цей геноцид українського народу, щоб він ніколи більше не повторився.
Голодомор офіційно визнано геноцидом українського народу у 2006 році. Народний депутат восьмого скликання, голова Запорізької територіальної організації партії «Європейська Солідарність», голова фракції «Європейська Солідарність» в Запорізькій обласній раді Ігор Артюшенко вважає, що популяризація цієї теми є надважливою для самоствердження української нації, адже знаючи правду про минуле, ми точно знатимемо хто наш ворог в майбутньому:
«Є різне відношення до вшанування пам’яті жертв Голодоморів навіть в Запоріжжі. Це залежить від того, яке це покоління. Тому що за часів радянської влади це все замовчувалося і ніхто про це не казав. Буквально 15-20 років тому були відкриті архіви Служби безпеки України, з яких українці почали дізнаватися правду про те, що відбувалося. Тому частина українців про Голодомор вже знає і шанує, а частина суспільства залишається поза цією історичною подією. Я пам’ятаю, як відкривався цей пам’ятник. Це було теж років 15 тому. Тоді сюди приходили комуністи, які не давали нам провести наші шанобливі заходи, розповідаючи нам, що ми мусимо все припинити. Добре, що комуністів більше немає. Сподіваємося, що ситуація й надалі змінюватиметься на користь правди», — наголосив Ігор Артюшенко.
Всі, хто зібрався сьогодні, вшанували пам’ять жертв Голодоморів хвилиною мовчання. Священнослужителі Української Православної церкви провели панахиду по загиблим. Після цього кожен охочий зміг покласти квіти й запалити біля пам’ятника лампадку.
Читайте також: Розкулачення, чорні дошки та п’ять колосків: що ми знаємо про Голодомор?
