Вражаючу історію розповіла у соціальній мережі Фейсбук користувачка Ярина Чорногуз.Жінка є військовою розвідницею, а її товаришка госпітальєркою. Дівчата їхали з похорону бійця та поверталися в зону проведення бойових дій. Обох витурили з маршрутки через прохання вимкнути російський серіал. Пасажири сторону військових не прийняли.
На шостому році війни з російськими окупантам українці продовжують споживати російський продукт, який, як відомо наскрізь просякнутий пропагандою, навіть у безневинних, на перший погляд серіалах. А на прохання військових, відповідають повною байдужістю або відвертою зневагою. Втім, не лише на це звертають увагу дівчата. Вони обурені поведінкою водія компанії Busfor, який поводився хамовито, зверхньо та самовпевнено.
Історія поїздки військових жінок детально описана, даємо пряму мову.
Прошу репосту. Щойно ми з Настьонко Конфедерат були змушені зупинити автобус фірми @Busfor.ua, ФОП “Раб Т.Б ‘/ bustrans.”, яким їхали з Луцька до Києва на трасі через відмову водія вимкнути російський серіал. Коли я підійшла та ввічливо попросила вимкнути російський серіал, аргументуючи це тим, що я недавно повернулася з зони бойових дій, з лютого їду туди знову, і мені гидко цілу ніч слухати телепродукт окупантів, водій це зробити (фото прикріплюю) відмовився. Ми почали наполягати далі, Настя ввімкнула камеру на телефоні, після чого водій почав вибивати телефон у неї з рук (прикріплюємо). Водій почав вимагати, аби ми дізналися думку більшості автобуса. Я повернулася і пояснила все те саме людям, і чи їм принципово дивитися російське кіно, пропонувала його вимкнути. На нас почала кидатися якась жінка, яка їхала назад з Італії і що їй байдуже на каком язикє і що ми вбивці, що їздимо на війну, що вона нас туди не посилала. Решта автобуса просто промовчала. Згадку, що я вертаюся з похорону свого хлопця-бійця, який загинув, захищаючи їхню можливість вільно пересуватися неокупованими дорогами України, зустріли мовчанням з винними очима.
Ще перед тим, перед поїздкою, яка була за квитками на 19.00, на яку ми вже придбали квитки, цей самий водій погрожував, що якщо ми не приїдемо на 18.30, то він поїде без нас і йому байдуже, що там у квитку. Сам прибув на 19.06 і вибачитися за свої погрози відмовився. Прохання диспетчерки фірми вимкнути російське кіно та вибачитися за погрози, водій проігнорував.
Нас двох, волонтерку аерозвідки та госпітальєрку, дорослі зрілі люди, громадяни України, на чолі з водієм погодилися висадити посеред траси, аби далі дивитися у спокої російське кіно.
Прошу допомогти знайти ПІБ особи водія, аби він віднайшов належну йому славу за свій вчинок. @Busfor.ua прошу пояснити, чому на ваших рейсах працюють водії, які дозволяють собі так принижувати клієнтів і не поважати їхні права. Ми також вимагаємо повернення коштів.Своїх друзів та читачів я закликаю не вести себе пасивно, коли нас насильно за наші ж гроші на автобусних рейсах запихають продуктом окупанта. Особливо зважаючи на те, що наше право не чути російськомовний продукт окупанта в публічному просторі захищає закон “Про функціонування української мови як державної”. Те, що сталося зараз із нами з Настею – наслідок такого багаторічного толерування й байдужості.
Подивіться відео. Промовисте.
